58. Івана 6:1-13 – Насичення 5,000
Нагодування п’яти тисяч
(Івана 6:1–13)
1. Після того Ісус пішов на інший бік Галилейського, тобто Тиверіадського моря.
2. За Ним ішло велике множество людей, бо вони бачили чудеса, які Він творив над хворими.
3. Ісус зійшов на гору і сидів там зі Своїми учнями.
4. Наближалася Пасха, юдейське свято.
5. Ісус, підвівши очі й побачивши, що до Нього йде багато людей, каже Филипу: «Де ми купимо хліба, щоб нагодувати їх?»
6. Казав же це, випробовуючи його; бо Сам знав, що хотів зробити.
7. Филип відповів Йому: «Їм і на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожному дісталося хоч трохи».
8. Один з Його учнів, Андрій, брат Симона Петра, каже Йому:
9. «Тут є один хлопчик, у якого п’ять ячмінних хлібів і дві рибки; але що це для такої кількості людей?»
10. Ісус сказав: «Посадіть людей». А на тому місці було багато трави. І так розсілися чоловіки числом близько п’яти тисяч.
11. Ісус узяв хліби, і, подякувавши, роздав учням, а учні — тим, хто сидів; так само й рибу — скільки хто хотів.
12. А коли наїлися, сказав Своїм учням: «Зберіть залишки, щоб нічого не пропало».
13. І вони зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками від п’яти ячмінних хлібів, які залишилися після тих, що їли.
Нагодування п’яти тисяч
Ще одне велике знамення в Євангелії від Івана — нагодування п’яти тисяч. Якщо врахувати жінок і дітей, то людей могло бути близько 15 000. І знову, як і в інших чудесах, Ісус виявляє Свою турботу про людей. Про кожного з них. Навіть про того хлопчика, через якого Він благословив тисячі.
Можемо лише уявити, який захват пережив цей хлопчик, коли перед усією величезною толпою Ісус підняв його хлібці та рибки, благословив їх і помножив.
Так само й сьогодні: хто знає, можливо, Господь одного дня помножить і наш маленький труд?
Можливо, запис твоєї пісні почують тисячі людей.
Можливо, твої малюнки чи відео торкнуться сердець тих, кого ти навіть не знаєш.
Можливо, твої «лепешки» — твій духовний досвід, переживання, свідчення й роздуми — опиняться в руках Ісуса, будуть благословенні й принесуть плід іншим.
Головне — віддати Христу те мале, що ми маємо, щоб воно пройшло через Нього.
Хліби та рибки хлопчика були не пухкими французькими багетами і не гарно запеченою великою рибою. Це були невеликі ячмінні хлібці та маленькі засушені рибки завбільшки з долоню — проста щоденна їжа бідної галілейської родини.
Але саме звичайна, повсякденна їжа стала благословенням для тисяч.
Так само й у нашому житті:
тобі не потрібно шукати особливих «делікатесів», рідкісних талантів чи незвичайних здібностей.
Просто використовуй те, що Бог уже дав тобі,
будь вірним у малому —
і Бог Сам довірить тобі більше.