113.Івана 11:49-52-Промова Каяфи

Промова Каяфи

Біблійний уривок:

Івана 11:49–52

49 Один же з них, на ім’я Каяфа, будучи того року первосвященником, сказав їм: «Ви нічого не розумієте,

50 і не думаєте, що краще для нас, щоб один чоловік помер за людей, ніж щоб увесь народ загинув».

51 Це ж він сказав не від себе, але, будучи того року первосвященником, пророкував, що Ісус має померти за народ,

52 і не тільки за народ, але щоб і розпорошених дітей Божих зібрати воєдино.

Іноді ми чуємо новини про падіння служителя — і в серці з’являється смуток. Виникають запитання: як людина, що живе в гріху, могла бути служителем? Як після цього довіряти церкві? На жаль, земні люди, навіть ті, хто займає високі духовні посади, падають. Але Бог залишається вірним.

Більше того, Писання показує: Бог здатний говорити й діяти навіть через грішних людей, зокрема через тих, хто носить релігійний титул. Можливо, в цьому є одна з граней Божого суверенітету — і навіть Його глибокого, парадоксального «гумору».

Яскравий приклад — Каяфа. Він був первосвященником «того року» і за своїм становищем мав уособлювати найвищу святість і вірність Богові. Однак саме він ухвалює рішення, яке стає вершиною гріха, — рішення про вбивство Сина Божого.

І особливо тяжкою цю провину робить контекст. Рішення Каяфи народжується після незаперечних доказів, що Ісус — не просто Вчитель чи Чудотворець. Перед ними вже стоїть факт воскресіння Лазаря: Христос має владу не лише зцілювати, а й повертати життя мертвим. Це одкровення мало б привести до покаяння, але натомість приводить до змови.

І все ж — парадокс Євангелія — навіть через Каяфу Бог діє. Намагаючись виправдати необхідність усунення Ісуса, Каяфа вимовляє слова, які стають пророчими: «Краще нам, щоб один чоловік помер за людей, ніж щоб увесь народ загинув» (Івана 11:50).

Каяфа не збирався говорити про викуплення. Він хотів логічно виправдати вбивство. Але Бог вклав у його уста істину, що виходить далеко за межі його намірів: Ісус справді мав померти — викупною смертю за людей.

Цікаво, що відносно нещодавно, у 1990 році, археологи знайшли оссуарій — кам’яний ящик для кісток — з ім’ям Каяфи. Сьогодні він зберігається в музеї в Єрусалимі й ще раз підтверджує: події Євангелій відбувалися не в міфі, а в реальній історії, серед реальних людей.

Тож якщо вас лякає думка, що неправильна поведінка, лицемірство чи падіння окремих «віруючих» може зруйнувати Божі плани, — не бійтеся. Бог неодноразово використовував навіть недостойних людей для здійснення Своєї волі. А наша відповідальність — залишатися вірними Богові, навіть коли ми розчаровуємося в інших людях.